Роботодавці беруть самоучок на престижні посади і дають хорошу зарплату
(Газета 'Сегодня', 10 вересня 2013 року)www.segodnya.ua
Багато українців опановують другу професію в інтернеті
Багато українців зараз працюють не за основною спеціальністю. Хтось отримує другу вищу освіту в університеті, а хтось навчається вдома, обклавшись ноутбуками та планшетами. Поговоримо про других — про тих, хто освоїв нові професії за допомогою вебінарів, онлайн-курсів, віртуальних майстер-класів та інших інтернетівських джерел інформації. Так так освоїли, що тепер працюють на престижних роботах і отримують дуже непогані гроші.
«Сьогодні» знайшла хлопців, які завдяки своїй цікавості та вмінню не відриватися від комп'ютера доти, доки всі не з'ясують, влаштувалися на нову роботу і досягли в ній великого успіху. А ще ми розповімо, чому багато роботодавців не бояться брати до штату людей без профільної освіти, скільки вони готові їх навчати та яку зарплату їм давати.
Тестувальник різних програм
Стати тестувальником програмного забезпечення можна двома способами. Перший – вивчити основи тестування програм в інтернеті. «Майбутні фахівці з тестування програмного забезпечення повинні мати загальне уявлення про процес тестування, а також знати різні моделі циклу розробки програмного забезпечення. Крім того, необхідно мати досвід роботи в операційній системі Windows (або Linux) і дуже бажано знати, як працювати з системами управління проектами та завданнями, такими як Jira чи Bugzilla», — пояснив Дмитро Рябоконь, керівник програми підготовки молодих спеціалістів у компанії, яка займається розробкою ПЗ - Luxoft.
«Вивчивши основи тестування, шукайте в інтернеті сайти, де розробники викладають пілотні версії програм, які можна завантажити та оцінити. Ви можете перевірити, чи є в них якісь помилки, а якщо є, то надіслати докладний звіт розробникам або висловити свої зауваження та пропозиції щодо покращення. Це робота бета-тестувальника, і вона зазвичай не оплачується. У середньому треба відпрацювати так два-три місяці, щоб отримати невеликий практичний досвід роботи, зрозуміти тонкощі тестування програмного забезпечення, додатків, ігор або сайтів. Коли відчуєте себе впевнено, можна шукати роботу молодшого тестувальника на сайтах пошуку роботи», — радить Юлія Павличенко, керівник Департаменту тестування якості компанії Pocket Book. За словами Юлії, їхня компанія може прийняти на роботу і тестувальників-самоучок. Головне для працівника — увага до деталей та вміння чітко та логічно донести до розробника проблему. Плюс — знання англійської на розмовному рівні (обов'язково), а також такі якості в роботі, як посидючість, наполегливість та допитливість.
Безкоштовне стажування.
Другий спосіб стати «тестером» — відвідати один із головних сайтів айті-спільноти: dou.ua. Там можна знайти пропозиції не тільки щодо роботи, а й зі стажування та курсів для отримання знань та досвіду від різних компаній, які розробляють ПЗ.
«До нашої компанії може прийти будь-хто, хто хоче отримати знання, необхідні тестувальнику. А от, щоб працювати у нас, потрібно пройти конкурс і вступити до інтернатури (навчання триває три місяці). За цей час претендент освоює теорію, що викладається на курсах, і бере участь у виробничих проектах компанії. Стажери не платять за освітні курси та отримують невелику зарплату. Найкращих ми беремо на роботу молодшими тестувальниками, після тримісячного випробувального терміну ми оформляємо їх до штату», — пояснив Дмитро Рябоконь.
Платні освітні курси для тестерів можуть коштувати 2000—3000 грн. Роботодавці, яким ми дзвонили під виглядом претендентів, готові платити молодшому тестеру 4000—5500 грн на місяць, а міддл (середньому) тестувальнику — 8000—9000 грн.
Особистий досвід
Ольга Мялківська (28 років), Тестувальник із Києва:
«За освітою я інженер телекомунікацій. Після закінчення вишу кілька років працювала за фахом, але потім потрапила під скорочення. Почала працювати фрілансером, виконувала приватні замовлення. Якось знайомі з компанії з розробки програмного забезпечення запропонували спробувати працювати тестувальником. Коли я прийшла, то нічого не знала: перші кілька тижнів усьому навчалася, вивчала документацію, дізнавалася, як користуватися тими чи іншими програмами, спілкувалася з програмістами, дізнавалася, що і як треба перевіряти. Я всьому навчалася поступово; Завдання мені спочатку давали простіше, а вже через місяць я втягнулася в робочий процес, і мене взяли до штату компанії. Основне моє завдання було знаходити помилки в програмах, імітуючи дії, які може зробити звичайний користувач. Якщо при цьому з'являлися якісь збої в роботі ПЗ, я докладно та поетапно описувала у звіті, що я робила до того, як вони виникли, яка за планом розробників мала бути реакція програми на них, і яка у результаті вийшла проблема. Потім цей звіт я віддавала програмістам, вони виправляли збої, я знову перевіряла програмне забезпечення... І так доти, доки програма не починала працювати без помилок.
Спочатку я працювала як джуніор-тестер (тобто молодший), а за два роки мене підвищили до мідл-рівня (тобто середнього). Ще існує сеніор-тестувальник (старший). Вище цієї посади у нашій професії вже не буває».
Що потрібно вивчити:
- Bugzilla
- Jira
Дизайнер: плюс — робота на «віддаленні»
Щоб спробувати себе дизайнером (веб- або графічним), для початку потрібно освоїти такі програми як CorelDRAW, Adobe Illustrator, Adobe InDesign і фотошоп. «Далі все залежить від таланту та працьовитості. Початківцям я порадив би практикуватися, практикуватися і ще раз практикуватися у створенні різних макетів, логотипів або в оформленні сайтів. Коли ви наб'єте руку, спробуйте брати різні завдання для дизайнерів - фрілансерів в інтернеті, хай і за невелику оплату. І лише після того, як напрацюєте портфоліо, починайте шукати постійну роботу», – радить Андрій Волхонський, керівник дизайн-студії. За словами Андрія, багато дизайнерів у нього в студії самоучки, і коли він їх брав на роботу, то дивився не на дипломи, а на те саме портфоліо. Далеко не всі роботодавці готові оформляти дизайнерів офіційно, але часто пропонують працювати віддалено з дому і з'являтися в офісі раз-два на тиждень. Тим більше, що зарплати «офісних» та «домашніх» дизайнерів не відрізняються. Українські роботодавці готові платити дизайнерові від 3500 до 10000 грн. — все залежить від рівня компанії, обсягу роботи та професіоналізму претендента.
Особистий досвід
Володимир Бувайло (39 років), Дизайнер із Києва:
«Я, як і багато моїх колег, графічних дизайнерів, самоучка (за освітою я — інженер-гідравлік). Кар'єру розпочинав близько 18 років тому. Коли був на 4-му курсі інституту, друг запропонував працювати в редакції батька набірником текстів. Так я пропрацював два роки: удень – інститут, увечері – редакція. У цей же час я став серйозно придивлятися до дизайнерів-верстальників, які брали участь у випуску газет. Тоді практично не було спецлітератури, тож доводилося все осягати експериментальним шляхом. Якщо щось було зовсім незрозуміло, перепитував. Через кілька місяців я вже міг на пристойному рівні виконувати дизайн та верстку видавничих шпальт.
Після армії я влаштувався в одну велику газету складачем і попутно знайшов другу роботу дизайнера-верстальника в невеликій газеті оголошень. Там я з'являвся кілька разів на тиждень. Пропрацював всього півроку (видання закрилося), зате руку набив ґрунтовно і став набагато впевненішим у своїх силах. Після цього я звільнився з основної роботи та влаштувався працювати дизайнером-верстальником у велике бухгалтерське видавництво, де я пропрацював 6 років. Там мені доводилося часом робити на місяць по 150—200 смуг двома мовами, а заразом створювати рекламні блоки, календарі, плакати та багато іншого. Але хотілося чогось більшого, тому я постійно самовдосконалювався, вивчаючи нові програми, відвідуючи рекламні виставки, переглядаючи зразки креативних рішень в інтернеті та різноманітних тематичних журналах. Брався за будь-які роботи, які дозволяли підвищити свій професіоналізм.
Найщещенніший досвід. Важливим щаблем у моїй кар'єрі стала робота в чоловічому глянцевому автожурналі, куди потрапив після бухгалтерського видавництва. Там я вже зміг розвернутися, створюючи свої найкреативніші роботи. За три роки, що я там пропрацював, набув колосального досвіду. Наразі працюю графічним дизайнером у найбільшому виставковому центрі, де займаюся виготовленням рекламної друкованої продукції, пов'язаної з анонсами наших виставок. Графічному або веб-дизайнеру цілком реально навчитися всьому самому: зараз в інтернеті повно безкоштовних самовчителів та вебінарів. А далі треба якнайбільше практикуватися і виявляти фантазію в роботі. Щоб стати хорошим дизайнером, важливо бути не лише креативним, а й посидючим та обов'язковим. І, звісно, мати «широкі горизонти», постійно прагнучи освоювати щось нове».
Що потрібно вивчити:
- Adobe Photoshop
- Adobe Illustrator
- Adobe Indesign
Режисер монтажу
Чудовим варіантом для творчих людей може стати режисура монтажу коротких відеороликів, передач, серіалів і навіть фільмів. Для цієї роботи потрібно опанувати такі програми, як Final Cut Pro, Avid та Adobe Premiere Pro.
«У нас у відділі працюють режисери монтажу без профільної освіти. Щоправда, коли ми їх приймали на роботу, вони вже мали не менше двох-трьох років досвіду роботи за спеціальністю. Загалом великі телеканали не беруть людей без досвіду і з небажанням приймають практикантів. Тому режисерам монтажу-початківцям я б порадила влаштуватися стажистами на дрібні телеканали і продакшн-студії (на них знімають передачі, серіали або фільми). За час стажування (2—3 місяці) вони не тільки навчаться чогось нового, а й зможуть добре зарекомендувати себе і в результаті отримати роботу. Режисерам монтажу, що починають, які хотіли б працювати з короткими відеороликами та анонсами, я б порадила самостійно зробити альтернативні версії трейлерів передач, серіалів або фільмів і включити їх у своє відео-портфоліо, яке можна розсилати разом з резюме на різні телеканали або продакшн-студі , – розповіла Світлана Бережна, керівник відділу анонсування телеканалу «Україна». Заробляють такі фахівці багато – від 10 тис. грн. і до плюс нескінченності: все залежить від працездатності.
Особистий досвід
Михайло Возненко (28 років), Режисер монтажу з Києва:
«Я в теле- та кінобізнес потрапив випадково: мій друг, який працював асистентом режисера монтажу на зйомках одного телесеріалу, змушений був терміново виїхати, попросив підмінити. На те, щоб освоїти всі програми, я мав лише три дні! Після стажування керівництво проекту переглянуло результат моєї роботи, і мене взяли до знімальної групи. Мені доводилося позмінно (одна зміна — 8—12 годин) працювати 9 місяців, доки тривали зйомки. Іноді зміни тривали по 16-17 годин поспіль із перервами на 4-5 годин. Я недосипав, було важко, але кінопроцес мене так затягнув, що я вже не бачив ні в чому іншому. Якось екс-колега запросила мене на конкурс-співбесіду на один із українських телеканалів. Було відзнято кілька випусків передачі, до виходу в ефір залишалося три дні, і це треба було змонтувати. З монтажної практично не виходив 40 годин! Але в мене все вийшло і мене взяли на проект. Опанувати знання, необхідні для режисера монтажу, можуть багато хто. Але чи захопить їх це настільки, щоб можна було спокійно ставитися до недосипів та інших складнощів робочого графіка, — окреме питання. Щоб знайти роботу режисера монтажу, фахівцям-початківцям потрібно дзвонити, проситися або навіть нав'язуватися на стажування в студії продакшнів або постпродакшну, хай навіть за це і не заплатять».
Що потрібно вивчити:
- Adobe Premiere Pro
- Avid
- Final Cut Pro
Джерело:
"Сьогодні"
Автор: Євгенія Павлюкова
Вы можете по телефону:
+38 067 799-84-98.
